16:43 Вища рада юстиції — гестапо для судової гілки влади | |
3 червня Верховна Рада ухвалює у першому читанні президентський проект закону «Про судоустрій і статус суддів". На наступний день після розгляду законопроекту парламентом член Партії Регіонів, голова Комітету з питань правосуддя у Верховній Раді Сергій Ківалов заявляє, що Венеціанська комісія позитивно оцінила президентський законопроект. В той же час член Венеціанської комісії Марина Ставнійчук запевняє, що Венеціанська комісія не давала ніяких висновків з приводу законопроекту, так як свою позицію комісія може висловити лише за офіційним запитом органу державної влади, якого з українського боку не надходило. Протокольно відзвітувавшись перед старенькою Європою ілюзорними натяками про побудову «ефективної судової системи наближеної до народу», нова влада забезпечує себе ще одним обладунком для побиття вже ледь жевріючого зародку громадянського суспільства. На доповнення до «прогресивної судової реформи» – наступний (в принципі повністю передбачуваний, зважаючи на абсурдну логіку нового керівництва держави) крок по натоптаній колії: внесення змін до ЗУ «Про Вищу раду юстиції», КУпАП та КАСУ, що має своїм наслідком перетворення Вищої ради юстиції на такого собі «наглядача» над всією судовою системою. Згідно закону Вища рада юстиції – це незалежний орган, який відповідає за формування високопрофесійного суддівського корпусу, а також вирішення питань про дисциплінарну відповідальність суддів. В чому ж полягає незалежність цього органу? Перш за все в тому, що він є колегіальним, тобто формується начеб то з представників всього суспільства: тут вам і влада, тут і громадськість. ВРЮ складається з 20 членів: Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції. При цьому засідання вважалося б правомочним, якби на ньому були присутніми не менше 2/3 членів ВРЮ, тобто 13 і більше. Але новим «реформаторам» подібна ситуація не до вподоби – вони прагнуть оперативності, вочевидь. А може їм просто не подобається число 13 і вони вирішили позбавитись символізму, якого за час владарювання Януковича, аж занадто багато?! Є версія простіша і ближча до істини, справа в тому, що 11 чоловік (більшість) за новими змінами достатньо для того, щоб засідання вищого органу юстиції було правомочним. Можете порахувати самостійно – арифметика для 1-го класу – 3 члени Верховна Рада(фракція Партії Регіонів) + 3 члени Президент(Янукович) + 2 члени прокуратура(Медведько не підведе) разом дорівнює 8. Лишається питання ще трьох: судді – складнувато, як не як, але окрема гілка влади, ще не повністю підконтрольна, систему знають, але проти неї не підуть; адвокати – нереально, знають систему від «а» до «я», у випадку чого піднімуть велику бурю, їх не чіпають; лишаються освітяни – представники юридичних вишів та наукових закладів – тут набагато простіше: трішки попрацює Табачник, а за кулісами допоможуть Хорошковський та Могильов. Ще плюс 3. Разом дорівнює 11. Лишається заключне положення – прийняти рішення: чи то призначити суддю, чи то його звільнити, чи ще щось, залежно від потреб. Не проблема! Рішення приймається такою ж простою більшістю. Засідання вищого органу проводиться відкрито, при цьому є варіант проведення закритого засідання, про що вирішує знову ж таки більшість. Як дізнатись про що «засідали» юстиціонери?! Для цього ведеться протокол засідання. Як хоч краєм ока побачити протокол? Про гласність судового процесу згідно Конституції знають всі. А намагалися просто так зайти послухати справу в Ковпакіський чи Зарічний суд, я вже не говорю про господарський чи апеляційний?! Якщо ні – спробуйте, і ви самі дасте собі відповідь на питання, що таке відкритість і як ознайомитись з якимось документом. Можна спробувати оскаржити рішення ВРЮ. Для цього у Вищому адміністративному суді створена спеціальна палата, де розглядаються оскарження також рішень ВРУ та Президента, при цьому рішення даної палати не підлягають ні апеляційному, ні касаційному оскарженню. Цікава новела. Згадую Конституцію – там написано щось на зразок того, що створення надзвичайних і особливих судів не допускається… Але якщо ви думаєте на кшталт: «Мене це не стосується. Я по судам не ходжу», «Вони там, а я тут. У нас судді свої перевірені, а якщо, то й з новим домовимось», для вас теж передбачили досить цікаві нововведення. Вища рада юстиції може одержувати необхідну інформацію від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян та їх об'єднань шляхом подання письмових запитів, на які протягом десяти днів вище перелічені суб`єкти зобов`язані надати інформацію. Ненадання Вищій раді юстиції інформації, копій судових справ, а також надання завідомо недостовірної інформації має наслідком відповідальність, встановлену законом – Стаття 188-32 КУпАП « Невиконання законних вимог Вищої ради юстиції щодо надання інформації: Невиконання законних вимог Вищої ради юстиції щодо надання інформації, копії судової справи або надання їй завідомо неправдивої інформації, а так само недодержання встановлених законодавством строків надання інформації, копії судової справи Вищій раді юстиції - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, - тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян». Яким чином буде вирішуватись питання законності вимог та правдивості чи неправдивості інформації здогадатись не тяжко – Конституційний суд створив достатню кількість «прецедентів» щоб зробити висновки, хоча в нашій правовій системі прецеденти не застосовуються… «Палата 172-х» створює один за одним наочні приклади для підручника свого «професора» «Контрольована демократія». Суспільство чекає приходу месії, який як Данко, вирвавши серце, поведе його до світлого майбутнього. А тим часом «професор» готується стати «академіком», переходячи до чергового розділу «Мітингувальник, що крадеться, міліціонер, що причаївся». Максим Паляниця член Крайового Проводу СОО МНР
| |
|
| |
Нова влада всіма правдами і неправдами намагається не підвести своїх виборців і відповідати одному зі свої передвиборних гасел – «Реформи». 172 народних обранці-регіонали з ранку до вечора творять законопроекти і неважливо, що весь цивілізований світ кричить їм «Stop», тому що будь-який абсурд повинен мати свої межі.| Всього коментарів: 0 | |