За політичними та економічними битвами, Україна стала країною соціального лиха. Ситуацію з тютюнопалінням, вживанням алкоголю, наркотиків, розповсюдженням ВІЛ-СНІДу, туберкульозу можна вважати як епідемію.

         Як не стати, наприклад, курцем в країні, яка чадить як паровоз. На сьогодні в Україні налічується 16,5 млн. курців. Цей показник надав Україні перше місце в Європі і друге в світі. На одного українця припадає в рік понад 2500 цигарок, або 7 цигарок щодня. Кожен рік тисячі українців помирає від хвороб, спричинених тютюнопалінням. Поширеність паління серед підлітків у нас щороку зростає на 30 відсотків. Чому ж українці так багато курять в останні роки. Не так давно українці дуже обережно ставилися до тютюнопаління: молодь не вважала цю звичку показником чогось модного, а дівчина з цигаркою в роті взагалі була чимось неприпустимим. В останні ж роки ситуація кардинально змінилася. Хто або що в цьому винні? Яким дивовижним чином заморське «зілля» стало модним у нашій країні, яка ще століття тому не надто «товаришувала» з тютюном. За останніми даними через фінансову кризу українці стали ще більше палити. Якщо цей процес не зупинити, то українці стануть першими по вживанню тютюну і в світі. А зупинити цей процес наразі ніхто не збирається. Палять як кажуть і старий і малий, палять де тільки можна. Подивіться на наші навчальні заклади. Їх вже не побачиш за димовою завісою. Подивіться на молодих батьків які без цигарки вже не виходять на прогулянку зі своїми дітьми. Від цього паління страждають люди, які зазнають впливу тютюнового диму, якщо навіть самі не палять, тобто «пасивні курці». Не зважаючи на те, що в останні роки в Україні прийнято ряд законодавчих актів по обмеженню тютюнопаління, нас продовжують обкурювати де тільки можна: і на роботі, і в місцях відпочинку, і на зупинках громадського транспорту… Тобто порушується наше право дихати чистим повітрям. На місцевому рівні ці закони не спрацьовують. Місцева влада, керівники установ, організацій, навчальних закладів поки ще не вважають проблему тютюнопаління надто актуальною. І тому не дуже сприяють виконанню цих законодавчих актів щодо протидії тютюну.

Ще одна біда України – це вживання алкоголю. В 2007 році в Україні випито 880 млн. літрів алкоголю, згідно даних офіційної статистики, і майже таку кількість тіньового, що складає понад 13 літрів  чистого алкоголю на душу населення, а за підрахунками Всесвітньої організації охорони здоров’я , нівідворотне пошкодження генофонду народу настає при обсязі споживання чистого алкоголю 9 літрів на душу населення.

         Немає апарату, який би виміряв падіння духовності, але є статистика, яка неупереджено про це показує – Україна займає перше місце в Європі не тільки по тютюнопалінню, але і по розповсюдженню алкоголізму, туберкульозу, ВІЛ-СНІДу. Кожні 4,5 хвилини помирає українець від алкоголю. Згідно сучасних наукових даних алкоголь відноситься, по-перше, до протоплазматичної отрути – 100 мл випитої горілки руйнує від 3 до 6 тис. нервових клітин, завдяки чому виникають соматичні хвороби; по-друге – до психотропної зброї, яка змінює світогляд і свідомість людини, веде до падіння духовних та моральних якостей, в сім’ях створюються нестерпні умови для виховання дітей, там зароджується підліткова наркоманія, пияцтво, проституція, знищується родова пам'ять; по-третє – це один з найсучасніших і найнебезпечніших видів наркотиків з психічною та фізичною залежністю, який використовується для виманювання коштів у населення, формування рабської поведінки. У бездуховному суспільстві не можливо виховати духовно чистих дітей.

         На сьогодні в Україні до 6 млн алкоголіків та більше 1 млн наркоманів, і це в основному люди молоді, працездатного віку. З допомогою алкоголю і наркотиків їх зробили каліками свого розуму. Торгівля алкоголем – найпідступніша експлуатація українців. Причетні в Україні до виробництва та розповсюдження алкогольної продукції не несуть відповідальності за алкогольний геноцид. Вони переклали проблеми алкоголізації населення на медицину, міліцію та органи місцевого самоврядування.

         Втрати від алкогольного геноциду не зрівняти з військовими втратами – йде ураження не тільки тіла, але й психіки та духовності на багато поколінь вперед. Вже втрачено в сенсі моралі одне покоління. Штучно створена епідемія духовного СНІДу з допомогою спиртних виробів захопила наймолодше покоління українці – носіїв генетичної пам’яті нашого народу. З мовчазної згоди дорослих молодь спивається. Втрачаємо друге покоління. Населення вимирає. Кожен рік нас стає менше на 300 тис. Це населення обласного центру України.

         Українців фактично стерилізують алкоголем та наркотиками, бо кожна четверта сім’я вже бездітна, а якщо сюди додати аборти, постане картина масового знищення українців не на полі бою, а за чаркою, цигаркою та шприцем в руці.

         Тисячі українців зачинають дітей в алкогольному та наркотичному сп’янінні, повіривши в примусову рекламу «Немірова», «Біленької», «Оболоні», «Хортиці». Потім народжують дітей з фізичними вадами, формуючи армію неповнолітніх громадян з агресивною девіантною поведінкою та низькими духовно-моральними якостями, для яких влада збудує нові лікарні та дитячі притулки-резервації. З понад 200 тисяч дітей-сиріт, тільки 5% не мають батьків, інші – сироти при живих батьках.

         До речі, при штучному заплідненні тварин, технку-запліднику забороняється користуватися парфумами, сучасними миючими засобами, не палити та не вживати алкоголю, бо це може нанести шкоду репродуктивним клітинам.

         На тлі соціально-алкогольного рабства відсутня будь-яка державна програма по боротьбі з алкогольним геноцидом та падінням моралі.

         Про те, після випадкових смертей учнів на уроках фізичної культури, міністр з питань сім’ї, молоді та спорту Юрій Павленко повідомив про підготовку нової програми під назвою «Крок до здоров’я», яка передбачає проведення уроків фізкультури, орієнтованих на одержання оздоровчого ефекту від занять. Пан міністр аргументує це тим, що «нинішні нормативи для бігу та підтягування спрямовані не на підготовку здорової успішної людини – це підготовка солдата чи спортсмена вищого рівня». На його думку, саме тому на уроках фізкультури сталися трагічні випадки. Але чи високі нормативи шкільних уроків фізкультури в тому винні? На мою думку ні. Велика кількість дітей уже народжується з фізичними вадами, бо їхні батьки ведуть нездоровий спосіб життя, пиячать, вживають наркотики, палять. А потім їхні діти приходять на урок фізкультури і не можуть виконати нормативи.

         Сьогодні серед українських школярів лише 5% абсолютно здорових, 25% умовно здорових і 70 % хворих. Лише 6% українців займаються спортом.

         В Україні – найбільша кількість лікарів серед європейських країн, найбільша кількість «ліжко-місць» у лікарнях, але при цьому нація здоровішою нестає.

         І тому на тлі величезних досягень в галузі фізичної культури та спорту: кількість медалей, отриманих на змаганнях високого рівня, занадто велика кількість новоспечених кандидатів та докторів наук, заслужених діячів з фізичної культури та спорту виникає питання: чому українські школярі такі кволі, що неспроможні виконати нормативи, які запросто долали їхні дідусі та бабусі?

         Для часткового вирішення питання здоров’я нації пропоную заборонити рекламу «психотропної» зброї в ЗМІ, надавати ефірний час на телебаченні для проведення антиалкогольної та антитютюнової реклами за рахунок виробників алкоголю та тютюну, ліквідацію руйнівних для здоров’я нації наслідків алкоголізації та тютюнопаління покласти на причетних до виробництва алкоголю та тютюну, утримувати дітей-сиріт, як жертв алкогольної війни за рахунок виробників алкоголю.