Депутат Львівської облради від ВО "Свобода"Ірина Фаріон зробила україномовній громаді унікальний подарунок до Міжнародного дня рідної мови. 

Запопадливий дурень гірший від ворога, - каже народна мудрість. Однак буває й інакше –ворог маскується під маскою запопадливого дурня У львівському дитсадку №67 вона перед телекамерами соромила та шпетила дітей, які, вітаючись з нею, називали "російські" форми імен. І радила їм "виїжджати до Московії", бо, бачте, Мішам, Лізам і Машам в Україні не місце. Те, що "урок мови" був саме таким, як про нього написали практично всі українські ЗМІ – безперечний факт. Відеозапис із "уроком мови" у виконанні Фаріон викладено в Інтернеті. Як подібні дії визначає закон – теж відомо. Стаття 161 Кримінального кодексу України кваліфікує це як "умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, … за мовними або іншими ознаками". І визначає покарання: штраф від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або тюрму на строк до п'яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Закон законом, але є ще й елементарна людська порядність і здоровий глузд. І вони просто волають – яким би не було ставлення радикальних націоналістів до російської мови зокрема і Росії загалом, доскіпуватися до імен – це ідіотизм. Імена не вибирають, і дитина називає себе так, як її називають батьки. Більше того, висувати якісь претензії до імен дітей – рідкісна, фантастична підлість. Ніхто не має права так чинити щодо малюків, які навіть не розуміють, чим вони завинили перед тіткою, яка прийшла до них в садочок і чогось від них вимагає. Подвійний ідіотизм – шукати "національну кошерність" в іменах, які на українських теренах в 99% випадків мають латинське, грецьке або (о жах) єврейське походження. Потрійний ідіотизм – вимагати від дітей "українізації" саме імені – того, що за природою своєю жодним чином не впливає на популярність української мови як такої. Можливо, і запропонувала б – талантів вистачило б. Але тоді постає запитання до дирекції освітнього закладу – хто допустив цю навіжену даму до дітей і хто не припинив її шабаш перед камерами, коли його ганебна сутність стала очевидною.

Втім, все це лише зовнішня сторона події. Цікаво інше – кому потрібна така "пропаганда українізації" і така "боротьба за українську мову". І тут на думку спадають певні показові паралелі. Адже перформанс Фаріон перед дитсадківцями – далеко не перша акція тягнибоківців, від якої за кілометр тхне провокацією. Віктор Ющенко в 2004 році розпочинає виборчу кампанію – і тут дуже "доречно" депутат-нашоукраїнець Тягнибок у своєму виступі вихваляє ОУНівців - "борців з жидвою та іншою нечистю". Що дало чудовий інформпривід для дискредитації "Нашої України" та Ющенка, який дуже активно використовували кремлівські політтехнологи.

Суспільство України поступово починає сприймати тезу про націоналістів з ОУН-УПА, які боролися і з німцями і з совітами – і "Свобода" Тягнибока заповнює вулиці Львова лайт-боксами на славу дивізії СС "Галичина". Антиукраїнська пропаганда отримує потужний козир: тепер всіх націоналістів можна гамузом записувати до німецьких посібників, і ефектна ілюстрація для цієї тези вже готова. Дякувати "Свободі".

Громадські активісти захищають обов’язковий переклад фільмів в прокаті українською мовою – і "Свобода" з цієї нагоди проводить факельну ходу в кращих традиціях Мюнхена 1930-х років. Результат – проросійські ЗМІ поширюють тезу "фашисти не дають громадянам України дивитися кіно російською", і мають для неї промовисту телекартинку. І от зараз – мовна історія.

Не секрет, що перемога Януковича на президентських виборах створила дуже серйозну загрозу для процесів розвитку та поширення української мови, які потроху, але просувалися протягом останніх років. Розуміючи це, україномовна громадськість починає реагувати. У Франківську до Міжнародного дня рідної мови відбулася акція безперервного читання віршів та проз...У Києві активісти з "Не будь байдужим" склали купу гарбузів під приміщенням Конституційного суду, який своїм недавнім рішенням де факто обмежив використання української мови в навчальних закладах. І тут – Ірина Фаріон приходить до дитсадка і "пресує" дітей за мовними ознаками. Завіса. Показово, що з коментарів на сайтах, які розмістили публікації та відеозапис "уроку мови" у виконанні Ірини Фаріон видно, що дехто з "української сторони" схильний захищати представників "Свободи" лише тому, що вони – "патріоти" і "українці". Мовляв, за українську мову треба боротися...

Ні, шановні – ТАК за українську мову боротися не можна. Своїм півгодинним перформансом Ірина Фаріон перекреслила багаторічну працю тисяч людей, які поступово просували українську мову в ті комунікативні сфери, де вона була представлена вкрай обмежено. В дитячу літературу, в переклад фільмів та мультиків, в освіту, в діяльність громад, в музику тощо. Завтра – і ще дуже довго по тому - БУДЬ-ЯКА акція з підтримки української мови, особливо в дитсадках чи школі - від дарування книжок до читання вголос казки - буде сприйматися виключно в контексті "а чи не почнуть ці українізатори зараз ображати наших дітей?"

Насправді не так вже й важливо, що саме являють собою дії Фаріон зокрема і з "Свободою" взагалі – ідіотизм, який межує з провокацією, чи провокацію, яка дуже вміло маскується під націонал-радикалізм. Адже результат в обох випадках один і той же. Корисні і позитивні ідеї дискредитуються, на них відразу і надовго ліпиться ярлик маргінальності та патології. Думаєте, занадто складна схема? Зовсім ні. Свого часу соціалісти-революціонери із жахом довідалися про те, що деякі їхні побратими з бойових есерівських угруповань - найрадикальніші й найвойовничіші - сиділи на зарплатні в царської охранки. Схема проста - бойовик вбиває князя, міністра чи губернатора (і при цьому заробляє собі політичний авторитет) – а всі політичні сили на теренах Російської імперії, які в тій чи іншій формі обстоюють ідеї "свободи, рівності й братерства", отримують ярлик "убивць" та "злочинців". Правда ж, дії "Свободи" щось таке нагадують?

На завершення хотілося б зауважити таке. Панове націонал-патріоти, діячі культури та активісти українізації. Зараз ви не маєте права мовчати і думати, що все минеться. Не минеться. Сьогодні й завтра в Росії вихідний день, ЗМІ відпочивають, і тому чудовий інформпривід, подарований Іриною Фаріон поки що не розкручений. Його розкрутять по повній завтра-післязавтра – можете не сумніватися. Тому поки цього не сталося, терміново робіть заяви для ЗМІ і називайте речі своїми іменами. Підлість – підлістю. Ідіотизм – ідіотизмом. Ганьбу – ганьбою. Ідея судового позову до Фаріон має виходити не від регіоналів, а від вас. А якщо не захочете бруднити руки і лізти в ці неапетитні матерії - завтра ви й стямитися не встигнете, як антиукраїнська пропаганда посадить всіх вас гамузом в один кошик з Фаріон та Тягнибоком.

Сергій ЛУК’ЯНЧУК