В останні кілька місяців в Україні пролунала низка резонансних вибухів. Невідомий пристрій вибухнув в центрі Харкова. Обійшлося без жертв. Біля кіоску була закладена бомба, начинена цвяхами різної довжини та діаметру. Порушена кримінальна справа за ст.258 (терористичний акт).

21 жовтня в Запоріжжі,  в приміщенні супермаркету "Сільпо" стався вибух. Ніхто з відвідувачів і співробітників супермаркету не постраждав. На місці вибуху в Запоріжжі знайшли записку, в якій невідомий вимагав перерахувати на вказані ним рахунки в банках 5 млн. євро.  Кримінальну справу за фактом вибуху перекваліфікували зі статті хуліганство на статтю теракт.

16 листопада в Дніпропетровську вибухнула залізобетонна урна для сміття. Загинув фінансовий директор однієї з фірм. Спочатку справа була порушена за  п.5 ч.2 ст 115 КК України (умисне вбивство), а потім перекваліфікована у  ч.3 ст.258 КК (теракт).

Невдовзі ЗМІ опублікували інформацію, що існує анонімне повідомлення з погрозами вибухів у Донецьку.

Подібні події викликають занепокоєння в суспільстві. І не лише зі страху за свою безпеку, а й за свою свободу. Очевидним, що всі ці події так чи інакше пов'язані з бізнесом. Таких "терактів" відбувалося немало в буремні 90-ті, але справи за статтею "тероризм" не кваліфікувалися. Дивним, виглядає і той факт, що жодна терористична організація, якщо така існує, не взяла відповідальності за вибухи. Будь-який теракт має на меті збурення суспільної думки, тиск на владу, пропаганду своїх поглядів і своєї організації. Якщо має місце вимагання коштів для ведення терористичної діяльності, то навіть цю дію терористи використовують для пропаганди своєї ідеології. Так вчиняли RAF в Західній Німеччині, Червоні бригади в Італії, Організація Визволення Палестини і багато інших. А от анонімна вимога переказати певну суму на банківський рахунок – почерк людей із суто кримінального світу. Тим більше, якщо записка з подібно вимогою є лише способом відводу очей від речей набагато банальніших, скажімо рекету.

Варто згадати трагічні події в Росії, з підривом житлових будинків напередодні президентських виборів. Тероризм в цій країні, на жаль, не є рідкісним явищем, але це єдині вибухи, за які так і не взяла відповідальність жодна терористична організація. Хоча і до цього, і після чеченські повстанці заявляли про свою причетність і до страшніших вбивств. В російській пресі та суспільстві до цього часу обговорюється причетність до цих терактів ФСБ.

Існує таємниця слідства, тому складно судити, чим керувалися силові відомства кваліфікуючи вибухи в Харкові, Запоріжжі, Дніпропетровську як тероризм. Однак необхідно згадати, що на відміну від боротьби із звичайними кримінальними злочинами, законодавством передбачені спеціальні засоби боротьби з тероризмом аж до проведення антитерористичних операцій з наданням надзвичайних повноважень виконавцям і введенням суворих обмежень для громадян і для преси. В поєднанні із малообґрунтованими заявами  Віктора Януковича про те, що "люди втратили страх і совість" та "йде скупка зброї в країні і підготовка до збройних нападів на органи влади"  можна судити, що Президент все більше і більше переймається за власну безпеку.  Складається враження, що подібні "теракти" мають на меті залякати не суспільство, а лише  одну людину, яка живе  в зоні, забороненій для польотів -  Межигір'ї . І саме ця людина, сповнена фобій, розв'яже руки для справжнього терору держави проти своїх же громадян.

Хотілося б застерегти, якщо тероризм сьогодні існує лише в чиїсь уяві, або темних планах, то завтра він цілком може стати реальністю. Інтенсивні інформаційні повідомлення, численні розмови і обговорення цієї теми породжують так званий "ефект луни", коли відголоски про один теракт, породжують інші теракти, зовсім не пов'язані з організаторами попередніх. 

В Україні існує серйозне історичне підґрунтя не масового, а "точкового" терору – атентатів конкретних посадових осіб. Вбивство Столипіна, вбивство Перацького, замах на Пілсудського та багато іншого – це все відбувалося в Україні. 

Чи будуть готові влада і спецслужби, коли не міфічні "терористи", а цілком реальні  радикали зроблять фатальний сюрприз?

Андрій Рибалко, член Центрального Проводу Народного Руху України, голова Сумської ОО ВГО "Молодий Народний Рух"