Про це свідчать результати дослідження Інституту правового суспільства, що було проведене в рамках моніторингу ситуації з дотримання конституційних прав та свобод громадян України у зв’язку з півріччям перебування на посаді Президента В. Януковича та початком виборчої кампанії до місцевих органів влади.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень України, лідерами з кількості судових заборон на проведення мирних зібрань є АР Крим (разом з м. Севастополем) та м. Запоріжжя.

Експерти Інституту відзначили також очевидну упередженість судових органів щодо організаторів мітингів та зборів. У переважній більшості випадків судові заборони стосувалися політичних сил та громадських організацій опозиційного спрямування.

Основна судова мотивація заборон - небезпека масових заворушень та сутичок між представниками різних політичних сил, а також необхідність убезпечення перших осіб держави.

Крім того, експерти відзначили наявність своєрідної технології, що провокує заборону зібрань - подання заявки провладними силами на проведення зборів там, де вже має відбуватись опозиційний захід, про який місцева влада була заздалегідь офіційно попереджена. У такому випадку суди, найчастіше, забороняють обидва заходи.

При цьому судові органи нехтують рекомендаціями Європейського Суду з прав людини, відповідно до яких може заборонятися лише той захід, заявка на який була подана пізніше.

Проте, наведена статистика не відображає реального стану речей, оскільки в більшості випадків перешкоджання мирним зборам здійснюється без будь-яких судових рішень.

Фаворитом позасудових заборон є Харків, у якому міська влада незаконно вимагає від учасників зібрань отримання попереднього дозволу міськвиконкому.

Відсутність такого дозволу обернулася влітку 2010 р. масовим побиттям людей, що протестували проти вирубки дерев у міському парку ім.Горького. Відео з кадрами силового розгону мирних акцій транслювалося, в т.ч. й міжнародними телеканалами.

Повідомляється, що в.о. Харківського міського голови Г.Кернес 2007 року, обіймаючи на той час посаду секретаря міськради, вже відзначався Харківською правозахисною групою як переможець в номінації «Грубе порушення права на свободу мирних зібрань».