11:36 Назад, у минуле? | |
 Пригадую як в лютому 2004 року я вперше потрапив на рухівські збори. Близько п'ятнадцяти чоловік зібралися в кочегарці Недригайлівського районного будинку культури. Кімнатка була розміром 2х2 метри. Саме там і відбувалася звітно-виборча конференція. Людина, яка люб'язно надала це приміщення (хтось із районних керівників "Просвіти") ризикувала своїм робочим місцем. Вся влада належала Щербаню і його ставленикам. Все, що відбувалося не за сприяння влади, видавалося нечуваним зухвальством. еЦе додавало зібранню романтичного революційного ореолу. Не багатьом доводилося бути присутнім на підпільних партійних зібраннях в ХХІ столітті. Пам'ятаю районну рухівську газету "Майдан", яка була єдиним альтернативним засобом масової інформації на Недригайлівщині. Вона була не зареєстрована і виходила як додаток до газети "Наше слово". Невдовзі від влади надійшов лист, про те, що "Майдан" незаконний і за його друк й поширення будуть притягувати до відповідальності. Пам'ятаю і ті випуски "Майдану" 1990-91 рр, які знаходив себе вдома. Тоді недригайлівські рухівці здобували незалежність, хоча і не здобули слави, привілеїв, влади і грошей… І на цих зборах, на яких мені довелося бути присутнім, говорили не про розподіл посад у разі перемоги Ющенка, а про опозиційну боротьбу. З цими людьми приємно було йти пліч-о-пліч. Я повірив в Рух і написав заяву на вступ до МНР. За шість років ні разу про це не пощкодував… …Сьогодні при владі знову, як і в 2004, ті ж самі особи. В масовій свідомості партійні збори асоціюються з автомобілями, офісами і прес-конференціями. Такого типу партію можна легко купити, залякати і приручити. Але Україна ніколи не зникне, доки будуть люди, які збираються в приміщенні 2х2. Андрій Рибалко | |
|
| |
| Всього коментарів: 2 | |
| |
Саме так Андрію і було,дякую,що згадав.