09:20 Єпископ Сумський і Охтирський Мефодій: "Бережіть, люди, Україну і віру Христову!" | |
 Сім років поспіль як Сумську єпархію УПЦ Київського Патріархату очолив єпископ Сумський і Охтирський Мефодій з командою. Віруючі нашої Церкви відразу відчули, що до єпархії прийшли вольові, принципові, віддані Богові і людям особистості. За ці роки єпархія розбудовувалася, а кількість прихильників Київського Патріархату зростала. Завдяки авторитету владики Мефодія, його вмінню працювати не лише пастирем віруючих, а й на рівних вести діалог з місцевою владою, партійними, громадськими та козацькими організаціями, залучати меценатів, побудовані і сьогодні зводяться близько двадцяти прекрасних храмів. В області діє понад двісті парафій. За два останні роки коштом меценатів збудовано три великі типові храми у Конотопі і один з них – двоповерховий трипрестольний собор. Прибувають високоосвічені священики, а також висвячуються служителі церкви з достойних місцевих жителів. Найактивніші релігійні громади в Сумах, Конотопі, Недригайлові, В. Писарівці, Шостці, Охтирці та інших містах і районах області. При храмах працюють недільні школи, а в літній період діють релігійні молодіжні табори відпочинку. Сумська єпархія і особисто владика Мефодій беруть активну участь у духовній опіці українців східної та західної діаспор.Отож, будуємося. Зростає авторитет Київського Патріархату на Сумщині, який уособлює в собі Помісну Національну Церкву України. У переддень Дня незалежності України я взяла інтерв’ю у єпископа Сумського і Охтирського УПЦ КП Мефодія. - Владико, 28 липня 2010 р. ми відзначили одну з найвизначніших дат 1022-у річницю Хрещення Руси-України. Розкажіть, будь ласка, про цю велику дату. - Тисячі вірян з'їхалися з усієї України, аби взяти участь у всеукраїнській Божественній літургії у Свято-Володимирському Патріаршому соборі в Києві, яку очолив Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет разом з чотирма десятками архиєреїв та декількома тисячами духовенства. Сумська делегація теж була потужною, хоча й добиралися ми до Києва з деякими проблемами, які виникли, на наш погляд, через надмірні клопотання про нашу безпеку в дорозі, технічний стан автобусів, місце їх паркування в Києві зі сторони правоохоронних органів. Після завершення Божественної літургії від Володимирського собору до пам’ятника князю Володимиру вирушив величний Хресний хід, який зібрав понад 15 тисяч віруючих. - Владико, на свято прибув і Патріарх РПЦ Кирило. Яку оцінку Ви дали б візиту Патріарха Кирила в Україну? - Ще до візиту було зрозуміло, що він має, передовсім, політичну мету. Патріарх Кирил знову показав, що він, – і про це чимало писало російських експертів, – спочатку політик, потім – дипломат, і аж на третьому місці – пастир. Патріарх Кирил сподівався на те, що зі зміною влади в Україні матиме можливість для реалізації власних планів стосовно Російської православної Церкви в Україні. Однак більшість із того, чого хотілося Кирилу залишилося лише в його задумах, бо українська влада не може прислухатися тільки до його побажань і виконувати лише те, чого він хоче. Народ сам дав відповідь РПЦ й Патріарху Кирилу. Кількість віруючих УПЦ Київського Патріархату, котрі взяли участь у святкуванні Дня Хрещення Руси-України, у багато разів перевершила кількість віруючих на акціях із Патріархом Московським. - Чи вбачаєте Ви, Владико, загрозу УПЦ КП в планах Патріарха Кирила щодо побудови "руського світу"? - Що говорити, візит Московського Патріарха та його неординарні судження щодо об'єднання Українського православ'я, яке він бачить виключно в лоні РПЦ, викликали неоднозначну оцінку в українському суспільстві. Більш ніж чотирнадцятимільйонна паства УПЦ КП, віруючі УАПЦ та й у великій мірі УПЦ Московського Патріархату, як свідчить статистика, не поділяють їхніх задумів, котрі базуються немов на благих намірах - об'єднання народів Русі… Ми не проти "союзу" і дружби, бо ми дійсно братні народи. Але ми проти т.зв. "союзів" часів Б. Хмельницького, в результаті чого прийшло в Україну кріпацтво, чи часів Івана Мазепи, коли довелося з останніх сил боронитися від їхнього імперського "союзу", чи тих же таки 1917-22 рр., коли український народ, понадіявшись на об'єднання "усіх пролетарів світу", до якого закликали діячі УНР, - потрапили в лабети людиноненависного режиму, який голодоморами та репресіями знищив цвіт Українсього народу. Адже усі табори від Соловків до Магадану і Сахаліну усіяні кістками українців. Знищені були Церква, культура, мова, духовність… Тому ми, українці, згідні на "союз", але на такий, який мають європейські країни між собою, а не "союз рабів і рабовласників". Тому прикро знову чути, прикриті вуаллю століть лозунги Патріарха Кирила, розраховані на безбатченків, тих, хто має коротку історичну пам'ять, або на малосвідомих чи малоосвічених людей, які не можуть розібратися в хитросплетіннях їх задумів. А задуми ці співзвучні з імперськими задумами його високих владних покровителів, котрі яскраво свідчать і про дійсну мету його візиту. Але обдурити людей не так вже й легко. Скажімо, коли в Одесі чекали до 200 тис. вірян , на зустріч з прибулим Патріархом Кирилом, насправді ж прибуло близько 3 тисяч. Та 3 тисячі було правоохоронців. Тобто на кожну людину по охоронцю! Навіть в Києві вітати московського гостя прийшло всього близько 2 тисяч людей. І це при тому, що влада зробила безкоштовну рекламу Кирилу на телеканалах, виділила, (і це підчас кризи!), мільйонні народні кошти для організації безплатного пересування громадським транспортом зустрічаючих. Та в усіх позакулісних іграх і духовних, і владних люди сьогодні уже розібралися. Тільки не розібралися ці діячі, або роблять вигляд, що вони не розуміють реальної ситуації, яка склалася в суспільстві не на їх користь, продовжуючи закликати устами Московського Патріарха Кирила до "союзного раю" та до покаяння українського народу перед РПЦ. В чому ми маємо каятися перед ними - в тому що хочемо жити у незалежній Україні, як живуть інші народи світу? - Пролунали заяви деяких очільників церкви Московського Патріархату про об'єднання Українського Православ'я шляхом скасування реєстрації інших конфесій. При цьому було зроблено конкретний натяк на УПЦ КП. - Дійсно, за час існування Київського Патріархату з такими планами та побажаннями з боку Московського Патріархату стикаємося не вперше. Але подібні дії закінчувалися нічим. Усі ці ідеї щодо заборони Православної Церкви Київського Патріархату пусті і безплідні, бо існує вона не лише тому, що зареєстрована державою, а передовсім завдяки тому, що її підтримують віруючі, котрі бажають, щоби в Україні діяла Помісна Православна Церква, яка не буде залежати від Московського Патріархату. То хіба можна ігнорувати думку близько 15 млн. людей? Відродившись на початку незалежності нашої держави, УПЦ Київського Патріархату ревно відстоює українську ідентичність та традицію, які передовсім базуються на твердій непохитній вірі. Українці споконвіку були віддані своїй православній церкві. - Владико, напередодні свята Дня незалежності, яке буде Ваше пастирське слово до Ваших віруючих? - В це величне свято, омріяне поколіннями українців, хочу побажати всім добра і злагоди в душі і твердо триматися прабатьківської православної віри. Законними шляхами підтримувати і утверджувати незалежність України. Боронити правду та істину, бо істина – є Бог. Вітаю усіх православних нашого Слобожанського краю з цим прекрасним святом! Бережіть, люди, Україну і віру Христову! З нами Бог! Зінаїда Ралінська, парафіянка УПЦ КП | |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |