Міцно тримаю в руках лозунги захисту демократії, так тяжко здобуту моєю нацією у 2004 році, а у мозку думку, що знову отак стою недаремно і знаю, за що. Комусь незрозуміло?! За своє майбутнє у своїй країні.Десь о другій закрапотів дощ, який через хвилину перетворився на справжню непогоду. Думаєте, хтось зрушив з місця, пішов, заливши інших?! Ви помиляєтесь! Тут не діяли закони попиту-пропозиції. Не було жодних договірних зобов’язань, був лише обов’язок перед власною совістю. Діяв закон дикої природи – захисти свою домівку. Підійшов кореспондент якогось телеканалу. Інтев’ю давав мій товариш, що стояв поруч. Сьогодні-завтра ці слова прозвучать з динаміків телевізорів в багатьох квартирах та будинках сумчан, а ці очі і гордо підняте обличчя дивитимуться з телеекранів без натяку на сором і цинізм, бо слова йдуть від душі. Я не один – нас мільйони. Які ще потрібні докази. Під’їхали два автобуси "ескорту", з них вийшли хлопчаки. Фрідріх Пруський позаздрив би: всі як на підбір – від 16 до 19 років. А це ж кримінальна відповідальність за експлуатацію дітей! Одне прохання: "Відпустіть хлопчаків, нехай ідуть до школи, їм, на відміну від вас, потрібно вчитись." По дорозі, наче "стелс" промайнув кортеж "вічного президента". Як ми дізнались, Віктор Янукович обідав в ресторані"Ювілейий", що за 5 хвилин пішої ходи вд заводу ім. Фрунзе. Єдине, в чому, мабуть, не можна докорити лідеру "Партії Регіонів" так це смаку щодо автомобілів: броньований GMC, на якому їхав сам екс-прем’єр, Audi Q7 та декілька джипів Volkswagen бізнес -классу. А охорона, мабуть, у самого папи римського менше. Наші плакати, мабуть, чимось не сподобались вельмишановній делегації: декілька машин намагались закрити нас, а GMC під’їхав під самі двері. Боже, як же бережуть вразливу душу Віктора Федоровича. Вікторе Федоровичу, а якщо станете президентом (не дай Боже звичайно), Ви на БТРі будете їздити? P.S. Символічно,що акція відбулась через 2 дні після дня Свободи. Є паралелі, але не хотілося б повтору.
*Кінокомедія Ельдара Рязанова, яка розповідає про долю страхового агента Юрія Дєточкіна, який грає Гамлета в самодіяльному театрі, а у вільний від роботи час займається викраденням автомобілів у заможних громадян – "Робін Гуд" радянської дійсності. Максим Паляниця, член Молодого Народного Руху
|