10:18 Сильні народи не святкують своїх поразок, а лише перемоги | |
![]() Сильні народи не святкують своїх поразок, а лише перемоги. Протягом століть нашу історію писали вороги. Нас вчили поминати, а не славити, бо пісня-плач гріє загарбнику душу, а козацький марш навіває жах . Сьогодні в незалежній Україні ми лише вчимося святкувати свої перемоги. Святкування Конотопської битви – це початок відродження сильної нації. Ми пам'ятаємо, що наша земля просякнута кров'ю предків, але ця земля стала вільною ще і тому, що щедро поливалася кров'ю тих, хто приходив її завойовувати. Перемоги під Корсунем, Жовтими Водами, Пилявцями навчили ворогів поважати українців і поставили в один ряд із провідними європейськими народами. Перемога під Конотопом вказала на своє місце північному сусіду. Тоді, як і сьогодні поважали сильних. Скромних інколи жаліли, а частіше поневолювали. Нашу скромність нащадки не оцінять. Де ж здобудемо сьогоднішні перемоги? Хвала Богу, що сьогодні немає війни, але у мирний час боротися буває складніше. В бою перемагає хоробріший, а в буденності – підліший. Наша перша перемога – внутрішня. Ми маємо поставити на чолі держави ту владу, яка не служитиме ні своїм кишеням, ні чужим столицям, яка воюватиме не між собою, а з недругами українства. Ще одна наша перемога – зовнішня політика. Відносини з сусідами як вільного з вільним, рівного з рівним в національних інтересах. Вступ до НАТО і ЄС як цивілізаційний вибір. Вибір на користь Європи, на користь демократії, свободі і достатку та противагу Азії, деспотії, неволі, злиденності. Перемогою буде і те, що на сторожі нашої державності повинна стояти міцна українська армія, щоб нівкого не виникало навіть помислів знову прийти під свій Конотоп. Історію твориться сьогодні. Всіма нами разом. Тож згрутувавшись і доклавши зусиль, ми можемо змінити долю. Свою і свого народу. Нація потребує перемог! | |
|
Всього коментарів: 1 | |
| |
Щось Вас не було чутно на святкуванні, можете лише базікати. А от УНП костенка розвернула на честь славної події найбільший прапор України!