Президент Молдови Володимир Воронін звинуватив у всьому сусідню Румунію. Ситуація у Молдові змусила і «Главред» по-новому подивитися на політику Бухареста

Молдовський погляд: Румунія винувата

Президент Молдови Володимир Воронін фактично одразу звинуватив Румунію в інспірації кишинівських заворушень. Логіка молдовського керівництва цілком зрозуміла. Правлячі в країні комуністи останніми роками рідко виявляли особливу любов до своєї сусідки.

Молдовському роздратуванню не було меж, коли Румунія почала повально видавати власні паспорти громадянам Молдови. З-поміж румунів ви можете зустріти чимало політиків, які, власне, і не вважають молдован окремим народом. У невеличкій чотиримільйонній Молдові вже більше мільйона громадян мають румунські паспорти.

Молдова – надто бідна, надто неприваблива для місцевого населення, тому люди радо отримують румунські паспорти, оскільки вони дозволяють емігрувати у більш благополучні країни Євросоюзу.

Що ж дало підстави Вороніну вважати, що румунський чинник може вдарити і по Україні? Молдовський президент вважає так: «Просування фундаменталістського румунізму, як і дії, спрямовані на політичну дестабілізацію Молдови, тільки підживлюють придністровський сепаратизм, виправдовуючи його застереження про існування неминучої загрози, яка походить від Румунії».

Для пояснення: на початку 1990-х років у Молдові була дуже популярною ідея об’єднання з сусідньою Румунією. Більше того, молдовський парламент спочатку навіть схвалив рішення, аби молдовським гімном став саме гімн Румунії, а державною мовою – румунська. Утім, далеко не всі хотіли йти до світлого майбутнього, розділеного з новоявленими співгромадянами. Придністровський регіон, в якому проживає третина росіян і приблизно стільки ж українців, піддався впливу місцевих політиків, які категорично виступили проти об’єднання з Румунією. Місцевий президент Ігор Смірнов досі лякає жителів сепаратистської Придністровської Молдовської Республіки: як тільки ми увійдемо до Молдови, одразу ж постане питаня про входження цієї країни до складу Румунії. «Румунський фактор – це реальність, і від неї не втечеш. Молдова сама себе заштовхує у румунський простір. Ми бачимо, що виросло нове покоління, яке вважає себе румунами. Через 10 років у Молдові буде інша ситуація, при владі опиниться нинішня молодь», – із такими моторошними прогнозами виступив цими днями заступник міністра закордонних справ Придністров’я Сергій Симоненко.

Румунський погляд: Молдову – під суд

У нинішній ситуації дуже багато маніпуляцій, і очевидним є лишень один висновок – Румунія безпосередньо не готувала жодних заколотів у Кишиневі. Хоча не можна заперечувати й того, що румунський чинник відіграв свою роль в молдовських погромах. Не дарма мітингувальники бігали з румунськими прапорами, а на їхніх гаслах було написано «Ми – румуни!».

«Потрібно шукати проблему не в Румунії, а в Молдові. Причина кишинівських заворушень насправді полягає в провалі модернізаційної і будь-якої стратегії молдовського керівництва. Наслідком цього є те, що одна частина залишила країну, а інша частина повністю зневірилася і не бачить шляхів реалізації в своїй країні. Звісно, що певною мірою вони бачать інший приклад – Румунію, яка багато складнощів розв’язала, є членом ЄС і НАТО. Для них Румунія – це позитивний приклад, тому прорумунські настрої серед молдовської молоді – цілком природна річ. Румунам не потрібно інспірувати такі настрої, вони виникають в природний спосіб», – наголосив «Главреду» Олександр Сушко, директор Інституту євроатлантичного співробітництва.

Не вважають серйозними такі звинувачення і в самому Бухаресті. Румунські політики особливо навіть не коментували звинувачення Володимира Вороніна про причетність до кишинівських заворушень. Натомість Бухарест досить жорстко поставився до запровадження візового режиму між двома країнами. Румунський президент Траян Бесеску навіть обіцяв звернутися зі скаргою до Європейського суду із прав людини. Більше того, він заявив про необхідність спеціального розслідування в рамках Європарламенту.

Але головне: Траян Бесеску у всіх своїх виступах говорить про одне – про захист громадян Румунії в Молдові. «Можете бути певні, що я не жартував, коли звертався з промовою до парламенту і заявляв про те, що ми звернемося до міжнародних судів. Обмеження права на вільне пересування румунських громадян, порушення угоди між ЄС і Молдовою буде одним із питань, яке ми передамо Європейському суду з прав людини», – наголосив він. І ця лінія простежується в багатьох заявах. Бесеску не збирається виправдовуватися, він говорить про захист громадян. Очевидно, що така політика може ще більше сподобатися певній частині жителів Молдови, що неминуче посилюватиме прорумунські настрої в країні.

Бесеску вирішив не зупинятися на цьому: він звернувся наприкінці минулого тижня до уряду прискорити процес надання румунського громадянства всім етнічним румунам, які проживають на території Молдови. Таке громадянство надаватимуть усім, у кого хоча б дідусь чи бабуся були румунами.

Розрахунок досить простий – чимало нинішніх дідусів і бабусь були народжені в довоєнні часи, коли ще Молдова і Румунія були однією державою, тому вони були громадянами саме Румунії. Територія Бессарабії відійшла до складу Радянського Союзу в 1940 році – нев-

довзі після підписання так званого Пакту Молотова-Ріббентропа. Не дивно, що Воронін зараз настільки наполоханий політикою румунів. У Бухаресті ж, схоже, давно втратили відчуття міри і вирішили йти напролом.

Український погляд: Румунія не права

Офіційно Україна досить стримано коментує свої відносини з Румунією. Але люди, які знаються на дипломатії, визнають: Бухарест – дуже непростий переговірник. Між двома країнами тягнеться вже тривалий час віз невирішених проблем. Через постійні внутрішньополітичні чвари Україна стає ще вразливішою перед вправною румунською дипломатією.

Звісно, все, що говорить Воронін, варто ділити як мінімум на десять. Він зараз зацікавлений в тому, аби бодай якась держава підтримала його. Можливо, тому він і згадав у своїй заяві про Україну. «Саме тому всі ті, хто відкрито надихає неповнолітніх громадян моєї країни фантастичними сценаріями про відтворення Великої Румунії, передусім підривають регіональну стабільність. Не кажучи вже про те, що провокаційні дії під прикриттям патріотизму завдають безперечної шкоди й національним інтересам України та її територіальній цілісності, підштовхуючи таким чином весь регіон до загрози небезпечної балканізації», – вважає молдовський президент.

Наскільки справедливий Воронін у своїх припущеннях і чи є підстави турбуватися? «Підстави для занепокоєння існують. Кишинівські події показали, якими можуть бути наслідки, якщо політична еліта неспроможна модернізувати країну, неспроможна забезпечити достойної перспективи. Українська молодь поступово втрачає інтерес до власної держави. Вона або шукає кращого життя за кордоном, або радикалізується – в останньому випадку її можуть використати екстремістські сили. Власне, це і показав приклад Молдови», – зауважує Сушко.

Утім, при цьому варто додати, що радикалізувати настрої громадян сусідніх країн допомагає ще й президент сусідньої країни. І заяви Бесеску, наведені вище, лише доводять це. Румунське керівництво завжди ставилося досить уважно до підтримки своїх співвітчизників за кордоном. В Україні проживає понад 150 тис. румунів, і Бухарест, схоже, хотів би цю цифру збільшити. Уже кілька років Україна і Румунія проводять моніторинг прикордонних регіонів, де експерти обох країн під егідою Ради Європи і ОБСЄ визначають, скільки проживає українців та румунів у тому чи іншому населеному пункті, якими є їхні потреби.

Проблема полягає в тім, що Румунія намагається записати в румуни ще й молдован. За різними підрахунками, в Україні проживає до чверті мільйона молдован. Торік моніторинг було призупинено. Румуни зіштовхнулися з реальною проблемою підрахунку своїх співвітчизників на півдні Одеської області. У селі Утконосівка місцеві жителі заявили румунським дипломатам, що вони насправді – молдовани. Від цього села до кордону з Румунією лишень тридцять кілометрів і – жодного румуна. Тому роботу комісії й було паралізовано. За даними перепису 2001 року, в Одеській області проживає 724 румуни, молдован – 123 тис. У травні роботу комісії має бути поновлено.

«Я впевнений, що в такому підході румунів є загроза територіальній цілісності України. Ви подивіться, як румуни виховують своїх дітей. Усім розповідають про те, що наші землі – це споконвічна румунська територія», – розповів «Главреду» президент Всеукраїнської асоціації молдовської національно-культурної асоціації Анатолій Фетеску. Він обурений, що румуни називають його рідну мову румунською: «Те, що молдовани розуміють мову румун, не означає, що мова одна й та сама. Потрібно просто мати повагу до інших. У Люксембурзі на офіційному рівні називається мова люксембурзькою, і ви ніколи не почуєте, як Німеччина називає їхню мову німецькою».

Romania mare. Скиньтесь Румунії по райончику...

У Румунії свого часу були досить популярними ідеї Великої Румунії, або Romania Mare. Цей рік може стати ключовим у відносинах України і Румунії – в обох державах відбудуться президентські вибори. Тільки якщо українські кандидати навряд чи говоритимуть про румунський фактор (надто він нецікавий для виборців), то румунські – можуть цілком.

Є всі підстави підозрювати, що візит президента Траяна Бесеску до України, який мав відбутися 25–26 лютого, зірвався саме тому, що офіційний Київ відхилив румунський сценарій перебування лідера сусідньої країни. Під час свого візиту Бесеску мав намір відкрити культурно-інформаційні інститути в Києві та Чернівцях. При цьому Румунія відмовлялася їх відкривати при посольстві чи генконсульстві, а хотіла, аби це були самостійні заклади. Це означало б, що їх діяльність була б абсолютно неконтрольованою. Усе-таки дипломати більш скуті, коли їхня робота регулюється Віденською конвенцією: як тільки діяльність співробітника дипвідомства виходить за рамки цього документа, його можуть видворити з країни. Однак румунській стороні не вдалося протиснути цей задум. А він мав становити центральне місце в програмі візиту Бесеску.

Назріває між Україною та Румунією і інший скандал. У Чернівцях румуни мали намір відкрити пам’ятник румунським воякам, які загинули в часи Другої світової війни. Цей меморіал розташований на єврейському цвинтарі, тому відкриття алеї пам’яті узгоджувалося з місцевими релігійними організаціями. Яким же було здивування, коли вони побачили, що румуни збираються облаштувати пам’ятник з написом, який не було узгоджено. Спершу було домовлено, що мемораіл буде споруджено в пам’ять про ЖЕРТВИ Другої світової війни, однак згодом з’ясувалося, що Румунія присвятила меморіал РУМУНСЬКИМ ГЕРОЯМ. Чернівецькі євреї образилися на такий поворот. Їх по-своєму можна зрозуміти: у євреїв доволі чутливе ставлення до часів Другої світової війни. Румунія тоді входила до гітлерівської коаліції. Звідси і таке ставлення до нового героїчного напису.

На цьому проблеми не завершуються. Румуни, приміром, досить серйозно налаштовані, аби зірвати поновлення каналу, який відкрив би шлях для суден між Чорним морем і української частиною Дунаю. Проте це питання, напевно, буде легше вирішити, аніж проблему захисту національних меншин, з приводу чого найчастіше між Україною та Румунією відбуваються дискусії.

«Главреду» стало відомо, що візит Бесеску має все ж таки відбутися до кінця року. Можливо, він і дозволить розставити всі крапки над «і».

Сергій Солодкий, журнал «Главред», 23.04.09