22:22 Суми. Лютий 43-го | |
 Розсекречені архівні матеріали засвідчують, що на Сумщині в роки Другої Світової війни діяла розгалужена підпільна мережа Організації Українських Націоналістів (ОУН). Закладалася вона похідними групами, які, після проголошення у Львові 30 червня 1941 року відновлення Української держави, рушили на східну Україну піднімати народ на боротьбу. Зерна ідеології націоналізму падали на сприятливий грунт. Ще свіжими були в пам'яті людей жахливі ночі в очікуванні «чорних воронків» НКВД, ще пам'ятали жителі Сумщини лютий голодомор 1932-ЗЗрр., нищення церков, непосильні побори. Тому не тільки в Сумах, але і в окремих районах, зокрема Роменському, Краснопільському, Лебединському, Кролевецькому та інших виникають нелегальні структури бандерівської ОУН. У звіті командира 3-ї похідної групи Тимоша Сенчишина повідомлялося, що 18.07.41р., через Сян переправився рій Василя Загакайла, який мав завдання створити підпільну організацію у Сумах та Сумській області. До кінця 1941 р. тут було закладено осередок ОУН(р.). Пізніше, коли бандерівське підпілля на Сумщині вже було сформовано, його посилили кадрами з Вінниччини. А ось уривок із звіту гестапо: «12 грудня 1942 р. Суми. Рух опору української інтелігенції стає все більш агресивним. СД розкрило нитки аж до Києва, до централі руху Бандери. Дотепер арештовано обласного провідника Сапуна, двох районових провідників і 38 членів ОУН. Керівники школи перекладачів організовують мережу ОУН (рух Бандери) і добирають підходящих людей, яких потім представляють як осіб, достойних довіри німецької влади... „Театральні” групи ведуть нелегальну пропаганду, їхню діяльність і розмови важко проконтролювати. Згідно з деякими чутками, ОУН має намір будувати в Конотопі фабрику боєприпасів. Центр ОУН є у Києві. ОУН діє за принципом кілець. Можна бачити зовнішнє кільце, а серцевина залишається недосяжною». У період німецької окупації Семен Сапун, директор приватної гімназії, керував сумською організацією ОУН, яка діяла під прикриттям «Просвіти». У жовтні 1942 р. він та інші керівники сумського осередку ОУН були заарештовані німцями і після жорстоких катувань розстріляні. Вдалося встановити, що Семен Сапун був учителем фізики 4-ї Сумської школи, колишній член СВУ, за що й був репресований у 1938 році. Його тюремні поневіряння - тема окремої розмови. Усі люди, які його знали, пригадують, що це була надзвичайно чесна і порядна людина, котру поважали знайомі, діти і їхні батьки. За глибокі знання з фізики, математики й астрономії учні називали його «професором». З початком німецької окупації йому вдається організувати «Просвіту», під опікою якої діяли школа перекладачів, українська гімназія, школа художньої вишивки. В школі перекладачів, яка містилася в будинку теперішнього банку «Україна» на Червоній (тоді - Українській) площі, відбувалася підготовка підпільників ОУН. С. Сапун влаштовував на роботу в ці установи членів бандерівського підпілля під виглядом викладачів. Так, наприклад, за документами школи художньої вишивки, її штат складався з 46 чоловік, а фактично було 3-4 викладачі. Часто в приміщенні школи збиралося багато людей. Тут обговорювалися плани діяльності, готувалися листівки. За наказом обласного Проводу було відряджено людей з завданням організовувати підпільні осередки в районах. До Краснопільського осередку ОУН належали учителі: Чепурний і Волхов. На Роменщині розбудовував підпілля ОУН член похідної групи «Остап». Його керівниками були Володимир Мазур, поети Леонід Полтава, Михайло Чигирин. На Лебединщині тільки актив ОУН налічував близько 50 осіб. В деяких придатніших для партизанської війни районах (наприклад, Кролевецькому) підпільники організували загони УПА, які боролися за Українську самостійну державу аж до 1948 р. Накази і розпорядження через підпільних кур'єрів надходили з Києва від Провідника ОУН на Східних землях Дмитра Мирона «Орлика». Але ніч на 20 лютого 1943 року стала для Героїв фатальною. Вона була морозною... І тихою. Кажуть, що тиша - це музика, якою до людини промовляє Бог. Може і так. Тільки в ту ніч людей розбудили постріли... Архівні документи свідчать, що після арешту членів оунівського підпілля було розстріляно і спалено у дворі сумської в'язниці 20 лютого 1943 року: «В феврале месяце 1943 г., отступая из города Сумы, немцы согнали всех арестованых тюрьмы в ямы двух овощехранилищ в количестве 650 человек, заперли двери овощехранилищ, открыли воздушные отверстия и начали бросать туда ручные гранаты, затем вьлили в эти же отверстия горячую жидкость и подожгли, в результате чего все находившиеся там люди сгорели живьем. Среди сгоревших были следующие жители г. Сумы: фельдшер 2-ой городской поликлиники Долгополов, фельдшер железнодорожной станции Сумы Гузик, директор школы №18 Саленко, учитель одной из школ Сапун и ряд других». P.S. Після звільнення Сум від німців, з тюрми було випущено 96 в'язнів. Невже нікого не залишилося в живих? Геннадій ІВАНУЩЕНКО, директор Сумського обласного архіву | |
|
| |
| Всього коментарів: 2 | |
| |
Так воїни УПА не воювали тільки на Західній Україні це була війна цілого народу, і скоро воно підтвердться розсекречиними ахріхави КДБ