Рік,  що минув, був багатим на різні події як у житті нашої країни, так і за її межами, котрі вплинули на загальний контекст того, що ми маємо сьогодні. 2008 рік був безумовно вдалим для просування інтересів України в таких міжнародних організаціях як Європейський Союз і НАТО.

Якщо говорити про Європейський Союз, саме в 2008 році почали діяти дві важливі Угоди, укладені з ЄС: Угода про спрощення візового режиму і Угода про реадмісію. Саме в 2008 році Європейський Союз під час саміту в Парижі визнав те, що майбутня Угода між Україною та ЄС буде називатися «Угодою про асоціацію».

На даному етапі залишилося лише наповнити цю Угоду відповідним назві змістом; розпочалися  конкретизовані та інтенсивні переговори щодо безвізового режиму для громадян України.

Отже, з точки зору розвитку взаємин з Європейським Союзом, ми можемо констатувати: 2008 рік був успішним для України. Щодо взаємин Україна-НАТО: попри ненадання ПДЧ на саміті в Бухаресті,  лідери країн-членів Альянсу прийняли рішення – Україна  буде членом НАТО! І цей процес було конкретизовано в грудні: з 2009 року почне працювати новий механізм взаємодії України з Північноатлантичним альянсом, а саме річні національні програми. Адже річна національна програма є невід’ємною складовою частиною ПДЧ. А значить Україна далі продовжує розвивати свої взаємини з НАТО де-факто у форматі ПДЧ.

На жаль 2008 рік  не став роком підписання угоди щодо демаркації україно-російського кордону на суходолі і не були завершені переговори щодо делімітації морських просторів між Україною і Росією. Російська сторона так і не сіла за стіл переговорів.

У 2009 році мають бути завершені переговори щодо укладення нової Угоди з ЄС – Угоди про асоціацію, включно з її важливим компонентом щодо Зони вільної торгівлі. Це буде Угода, яка визначитиме  перспективу членства України в Європейському Союзі. Перший крок в цьому напрямку зроблено в 2008 році.  У наступному році ми сподіваємося на продовження, а можливо й завершення переговорів щодо безвізового режиму для українських громадян і завершаться укладанням так званої «дорожньої карти» для України,  яка дозволить безвізовий виїзд для наших громадян.

Що стосується НАТО: наші взаємини керуватимуться щорічною національною програмою, яка створить новий формат взаємин між Україною і НАТО і сприятиме наближенню України до членства в Альянсі.

Говорячи про взаємини на двосторонньому рівні, то маємо очікувати значного поштовху в розвитку взаємин з такими стратегічними партнерами України, як Сполучені Штати Америки та Польша.  Сьогодні, виходячи із заяв новообраного Президента США Барака Обами, можна прогнозувати, що взаємини між нашими державами будуть розвиватися по висхідній. Ще однією підставою для таких прогнозів є Хартія про стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами Америки, підписана Міністром закордонних справ Володимиром Огризком. Думаю, що нова адміністрація не лише розвине позитив, який був у республіканській адміністрації, але й значно посилить та збільшить цей потенціал. І тут, звичайно, можливість реалізації цих перспектив залежатиме від України і української дипломатії.

Що стосується взаємин України з Російською Федерацією, то, на мій погляд,  якщо деструктивна лінія російського керівництва буде продовжуватися й надалі, то навряд чи ми можемо очікувати якихось серйозних зрушень у наших взаєминах.

Також переконаний – 2009  рік стане роком активного розвитку  взаємин між Україною і Польшею, Словаччиною, Угорщиною, Балтійськими країнами, а також просуванням інтересів України й в таких важливих регіонах як Азія і Африка. Це дуже важливі регіони з точки зору економічних інтересів України і українська дипломатія повинна активізувати свою діяльність саме в цих напрямках.

Щодо внутрішньої політики, на моє переконання, 2008 рік можна назвати роком втрачених можливостей: параліч у роботі законодавчого органу, постійні суперечки, напруга між двома такими важливими інститутами влади як Президент та Уряд, позначилися на реалізації внутрішньо-політичних завдань. Попри обов’язок перед виборцями і завдяки тиску із зовні - було зруйновано Коаліцію демократичних сил із БЮТ.

Позитивом можна вважати те, що врешті-решт, незважаючи на зовнішні впливи і всупереч ним, у Верховній Раді була створена Коаліція національного розвитку, стабільності та порядку, що дозволило обрати спікера Верховної Ради, зробити законодавчий орган працюючим, що так важливо в умовах фінансово-економічної кризи.

І знову ж таки всупереч зовнішнім впливам і навіть тиску, Голова Верховної Ради був обраний саме Верховною Радою, а не тією установою, що на вулиці Банковій. Цей позитив вже дається взнаки: в результаті цього кроку Верховна Рада запрацювала, активно розглядає законопроекти. Також завдяки цьому відпала загроза проведення позачергових виборів, про що сьогодні визнав і сам Президент.

Які ж основні для України висновки року, що минув? Державі необхідні реформи, українській владі – консолідація та відповідальність, а українському суспільству – власна національна ідея.

Адже жодне суспільство не може жити і тим більше розвиватися без власної національної ідеї. Не може скоординовано працювати влада, що потопає в особистісних конфліктах, не може удосконалюватися держава без удосконалення законів, за якими ми живемо. І рік, що минув, довів це.

Завдання на майбутнє – врахувати помилки, зробити висновки і РУХатися вперед!

Борис Тарасюк ,

голова Народного Руху України,

голова Комітету з питань європейської інтеграції